Ендокринна система складається із залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитовидної, навколощитовидної, підшлункової, надниркових залоз, статевих. Ці залози виділяють гормони – регулятори обміну речовин, зростання та статевого розвитку організму. Регуляція виділення гормонів здійснюється нервово-гуморальним шляхом.
Заліза внутрішньої секреції або ендокринні залози (Лат. glandulae sine ductibus seu glandulae endocrinae) – залози, що не мають вивідних проток, що продукують біологічно активні речовини (гормони) і виділяють їх безпосередньо у внутрішнє середовище організму (кров).
Регулюючий вплив ендокринна система здійснює через гормони, котрим характерні висока біологічна активність (забезпечення процесів життєдіяльності організму: зростання, розвитку, розмноження, адаптації, поведінки). Центральним ланкою ендокринної системи є гіпоталамус та гіпофіз.
Ендокринні залози
- стероїдні гормони (гормони кіркового шару надниркових залоз та статеві гормони);
- похідні амінокислот (тироксин, адреналін, норадреналін);
- пептидні гормони (рилізинг-гормони; інсулін, глюкагон, гормон зростання).