До ліричних жанрів відносяться романс, послання, елегія, ода, епіграма, ідилія. Витоки лірики лежать в умінні співака (читача) передати настрій, емоцію вокалом, інтонацією, словом та римою. Найдавніші твори штучної лірики, що дійшли до нас, — Псалми царя Давида і Пісня Пісень.

Для лірики характерна підвищена емоційність, психологічна зацікавленість що зображує в зображуваному. Сюжет як побудований ланцюг подій лірику цікавить мало, ліричне свідомість прагне відобразити не самі події, а ставлення до них.

Предметом зображення в ліриці можуть бути почуття як автора, а й явно стороннього стосовно нього особи, чужого автору зі свого світосприйняття. Такий вид творчості називають рольовою лірикою. Нарешті, в ліриці Особливо організовані час та простір.

Ліричні жанри – Це зазвичай невеликі за розміром літературні форми (елегія, послання, епіграма). До ліроепічних відносять поеми та балади. Ліричний вірш Невеликий за обсягом твір, у якому описується внутрішній світ героя, його емоції, почуття.