Давид був мудрим і справедливим, але не безгрішним царем. Його найтяжче і найвідоміше гріх – незаконне співжиття з Вірсавією, чоловіка якої Урію він навмисне послав на вірну смерть. У Давида і Вірсавія народився син Соломон, якому Давид передав усе своє царство.
У християнській релігії Давид постає як пророк, з роду якого світ прийшов Ісус Христос. Згідно з православ'ям, Давид став автором псалмів, що увійшли до Псалтиря, яка вважається невід'ємною частиною Старого Завіту та християнського богослужіння.
Давид – Напівлегендарний цар Ізраїльсько-іудейської держави (кінець 11 століття – близько 950 року до н. Е..). Був зброєносцем, потім зятем царя Саула, але запідозрений у зраді, утік у степу Південної Палестини, а потім вступив на службу до филистимлян.