Кондакарний розспів (також кондакарний спів) — найдавніший вид церковного співу на Русі. Назва походить від слова "кондак" – одного з богослужбових піснеспівів. Нотація невменного типу походить від палеовізантійської. Характеризується наявністю мелодично розвинених елементів, особливою мелізматикою.