У середній смузі Росії переважають дерново-підзолисті та сірі лісові ґрунти. Вони, як правило, кислі, тому потребують вапнування. Судити про кислотність грунту можна за рослинами, що ростуть на ділянці.
Вапнування – метод хімічної меліорації кислих ґрунтів, що полягає у внесенні до них вапняних добрив: кальциту, доломіту, вапняку, відходів цукрового виробництва, гашеного вапна тощо.
активно розростаються мох, щавель, багно, верес, лютики, хвощ, білоус та інші рослини, що віддають перевагу кислому грунту.
Розчиняючись під впливом опадів, вони проникають на необхідну глибину. Інші види вапна (наприклад, мелений вапняк, крейда, доломітове борошно) не обпалюють рослини, тому їх можна, можливо використовувати та навесні при посадці рослин. При цьому на глинистих та суглинистих ґрунтах краще використовувати вапно.