Шеїна опанували турецьку фортецю Азов, започаткувавши перетворення Росії на морську державу. Взяття фортеці, що закривала вихід Росії в Азовське та Чорне моря, було головною метою військових походів російських військ проти Османської імперії наприкінці XVII ст.
Азовські походи 1695 і 1696 – військові кампанії Росії проти Османської імперії; були продовженням розпочатої урядом регента Софії Олексіївни війни з Османською імперією та Кримом; зроблено Петром I на початку його правління і закінчилися взяттям турецької фортеці Азов.
Перший азовський похід був безславним оскільки: – був єдиний головнокомандувач, тому армії діяли розрізнено; – при облогі був відсутній російський флот, Петро було забезпечити повне оточення Азова і обложені отримували допомогу з моря; – було мало артилерії, що тримали в облозі несли великі солдатські втрати.
Взяття Азова давало Росії вихід у Азовське море, настільки необхідний розвитку економіки, і позбавило б турків та татар опорної бази нападів. Азовські походи Петра I стали продовженням боротьби Росії за безпеку кордонів та вихід у південні моря.