Блукаючий нерв гальмує роботу серця, сповільнюючи ритм та послаблюючи силу скорочень (І. П. Павлов). Дія вагуса знімається атропіном.
Підвищення тонусу блукаючого нерва (це парасимптичний нерв) гальмує роботу серцяа підвищення тонусу симпатичної нервової системи, навпаки, збуджує його діяльність.
Так як блукаючі нерви несуть парасимпатичні волокна до всіх органів грудної порожнини та більшості органів черевної, то їх роздратування може вести до брадикардії, бронхо- та езофагоспазмів, до посилення перистальтики, до підвищення секреції шлункового та дуоденального соку тощо.
Блукаючий нерв (Лат. nervus vagus, нервус вагус, вагусний нерв) – це десята з дванадцяти пар черепно-мозкових нервів, що спускається в грудний, шийний та черевний відділи хребта. Відповідають вони на іннервацію різних органів та систем.