Стародавнє насіння кавуна було виявлено в Судані (1500 років до зв. е.), а також у Лівії (3000 років до н. е.). З віршів Вергілія випливає, що кавун був знайомий і давнім римлянам.
1660 З дев'ятнадцятого століття кавуни почали культивуватися і під Оренбургом (наприклад, у Сіль-Ілецьку). По-справжньому історія вітчизняних кавунів почалася в 1660 року, коли цар Олексій Михайлович наказав постачати на царський двір кавуни з Астрахані, де було влаштовано «кавунові та динні сади».
Вітчизна кавуна — Південна Африка, пустеля Калахарі та Північні райони Судану. Тут досі зустрічаються дикі, але їстівні форми кавуна. В Індії ця культура з'явилася понад 3 тисячі років тому. Згадується кавун навіть у Біблії у Книзі чисел, як дуже поширена ще 4 тисячі років тому в Єгипті культура.
Кавун з'явився в Африці: сьогодні археологи знаходять його насіння віком 5000 років у різних частинах континенту. У ті часи його м'якоть була зеленувато-білої, жорсткої і або несмачної, або гіркої – про насолоду не йшлося, вважають дослідники.