Існують доісторичні свідчення наявності танцю у стародавніх народів, наприклад, зображення танцюючих у скельних житлах Бхімбетка (Нукусі) та давньоєгипетських похованнях, датованих 3300 роком до н. е.
Виникли танці в давнину, тоді вони були виразом сильних емоцій (охоплена тріумфуванням людина пускається в танець). Спільний танець посилює пережите почуття як самих учасників, і глядачів. Початкова функція танцю – Вираз емоційного життя використовуючи злагоджені рухи.
Танцювальні номери у театральних постановках, музичних кліпах, льодових шоу, на концертах – справа рук хореографа. Це фахівець, який викладає танцювальне мистецтво, вигадує хореографію для заходів та відпрацьовує її разом із танцюристами.
Саме тому у кожного етносу та періоду свої особливості: обрядовий танець з'явився у давні часи, воєнізований та сценічний – в античності, придворні та сільські – у Середні віки, а ще пізніше (з середини XVII століття) виник балет та бальні танці.