Тобто, на відміну від добровільної адаптації, вимушена адаптація жорстко змушує людину прийняти нові умови життєдіяльності.

девіантну (пристосування до сформованих соціальним умов з порушенням прийнятих у суспільстві цінностей та норм поведінки); патологічну (пристосування до соціальної середовищі рахунок використання патологічних форм поведінки, викликаних функціональними розладами психіки).

Механізм соціальної адаптації особистості виступає як єдиний процес діяльності, спілкування, самосвідомості в соціальної діяльності людини, коли відбувається перетворення її внутрішнього світу, реалізація прихованих потенцій, що допомагають повноцінно включитися у процеси соціальної адаптації як активної особи.

Показником успішною соціальної адаптації є високий соціальний статус особистості у цьому середовищі, її психологічна задоволеність цим середовищем. Показником низькою соціальної адаптації є вимушені переміщення людини у різні соціальні середовища, їх часта зміна (міграція, плинність кадрів, розлучення тощо.