Абазинський мова (абаз. абаза бизшва) — мова абазин, відноситься до абхазо-абазинської гілки абхазо-адизької групи мов Кавказу. Абазинська мова в даний час збереглася в Карачаєво-Черкесії, де є однією з 5 офіційних мов республіки.

Абазін (Абаз. Абаза) – один з найдавніших і автохтонних народів Кавказу. Переважно проживають у Карачаєво-Черкеській Республіці та Ставропольському краї. Належать до понтійського підтипу європеоїдної раси.

Абазін є вихідцями з протоабхазьких племен, які спочатку заселяли сучасну Абхазію, Грузію, а також території від Туапсе до Сухумі. Після розвалу Ашуйського держави вони почали створювати окремі князівства. Перші згадки про племені абадзе датуються ІІ. н.

Абазинський алфавіт містить близько 70 знаків (точне число залежить від того, включати чи ні літери, що зустрічаються лише в запозичених словах, наприклад е або ю).