Гепарин натрію збільшує нирковий кровотік, підвищує опір судин мозку, зменшує активність мозкової гіалуронідази, знижує активність сурфактанту в легенях, пригнічує надмірний синтез альдостерону в корі надниркових залоз, зв'язує адреналін, модулює реакцію яєчників на гормональні стимули,
Гепарін (Від ін. -грец. ἧπαρ – печінка) – кислий сірковмісний глікозаміноглікан; вперше виділено із печінки. У клінічній практиці відомий як антикоагулянт прямої дії, тобто як лікарська речовина, що перешкоджає згортанню крові.
Гепарин може стати алергеном, провокуючи головний біль, блювання, зниження артеріального тиску. Тривале лікування призводить до алопеції, особливо помітної на скронях, у місцях ін'єкції можуть з'являтися хворобливі вузлики та некрози.
Протипоказання: – Гіперчутливість до гепарину натрію чи продуктам тваринного походження. – Гепарин – індукована тромбоцитопенія (з тромбозом або без нього) в анамнезі чи нині. – Кровотеча (за винятком тих випадків, коли користь застосування гепарину натрію переважує потенційний ризик).