Ногайці, що жили в степах Прикубання, до XVII ст. вели кочовий спосіб життя. Вони займали територію від Кубані до Дону. Між нагайськими Ордами після розпаду Золотої Орди точилася міжусобна боротьба.

Ногайська Орда знаходилася на півдні Росії та північному заході сучасного Казахстану. Ядро території становили степи між Волгою та Яїком (Уралом).

В даний час ногайці проживають в основному на Північному Кавказі та в Південному Поволжі – в Дагестані (Ногайська, Тарумівський, Кизлярський та Бабаюртовський райони), Ставропольському краї (Нефтекумуський район), Карачаєво-Черкесії (Ногайська район), Чечні (північ Шовківського району) та Астраханської області.

Здавна ногайці займалися рибальством та полюванням. З ремесел були розвинені виготовлення сукна, обробка шкіри, овчини, дерева, виробництво повсті, з якого робили бурки, чоботи, головні убори, килими – арбабаші. Кубанські ногайці, що перейшли до осілості ще наприкінці XVIII століття, в основному займалися землеробством.